Розміщення проекту музею АТО, як окремого сучасного архітектурного об’єкту, на покрівлі існуючої будівлі діорами символізує історичне нашарування подій і обумовлене необхідністю загального розголосу і привернення уваги суспільства до жахливої трагедії, що відбувається в Україні. Діорама «Битва за Дніпро» розташована на центральному проспекті міста, тому об’єм надбудови добре проглядається з різних видових точок.
Основні техніко-економічні показники:
Діорама «Битва за Дніпро» була відкрита у 1975 році за проектом архітектора В. А.Зуєва. Це найбільша діорама в Україні, друга за площею в Європі і одна з найбільших в світі. Вона є центром меморіального комплексу та присвячена героям і подіям другої світової війни. Загальна площа будівлі – 1340 м², площа надбудови складає 430 м². 25 травня 2016 року, на прилеглій території музейного комплексу, було відкрито вуличну експозицію «Шляхами Донбасу».
Завданням замовника було перевлаштування одного залу діорами у музей АТО, що, на наш погляд, не є доцільним з точки зору втручання у історично сформований об’єкт, та навряд чи отримає настільки широкий розголос, який потребує проблема порушення територіальної цілісності України кремлівським агресором та вшанування пам’яті загиблим українським воїнам та мирним громадянам.
Концепція проекту музею, запропонована нами, передбачає зведення привабливого сучасного архітектурного об’єкту, котрий висвітлює окрему історичну подію та здатен привернути увагу суспільства до трагічних подій, що відбуваються в Україні.
Концептуальна ідея проекту музею – орієнтація об’єму на захід, з спрямованим вектором в сторону Європи. Об’єм музею являє собою усічену призму, сторони якої виступають консольно над існуючою будівлею, зі спрямованим вектором на захід. У об’ємі є усього одне вікно-вітраж з західної сторони надбудови, що символізує «вектор свободи», рух України в Європу та звільнення від російського впливу. Для більшої виразності архітектурного образу, розкриття панорами міста з інтер’єру музею та видовищності об'єкта в цілому – у західній консольній частині передбачена скляна підлога.
При проектуванні музею та реалізації його концепції нами було запропоновано декілька шляхів вертикальних комунікацій – входів. Зокрема, з існуючої сходової клітини діорами та можливим пристроєм скляної шахти ліфта з прозорою кабіною – для входу в музей з вулиці.
Архітектори: Іван Юрима, Володимир Піхай
